ФРОЛОВ ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Дата та місце народження: 20 листопада 1995 р., с. Плавні, Василівського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 28 жовтня 2024 р., поблизу н.п. Миколаївка, Покровського р-ну, Донецької обл.
Звання: матрос.
Посада: оператор 2 відділення протитанкових ракетних комплексів.
Підрозділ: рота вогневої підтримки, 2 батальйону морської піхоти, в/ч А4765.
Сімейний стан: залишилися мама, бабуся.
Життєвий шлях: Віктор Фролов народився 20 листопада 1995 року. Проживав у селі Плавні Василівського району Запорізької області. Навчався у КЗ «Кам’янська спеціальна школа-інтернат» з 1 по 4 клас. Згодом був переведений до Запорізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернат №7, в якій закінчив 9 класів. Після закінчення школи здобув професію електрогазозварювальника в одному з професійно-технічних училищ міста Запоріжжя. Після завершення навчання працював залізничником на залізничній станції «Плавні». Зі слів однокласників був дуже розумним хлопчиком, мав відмінні знання, багато почесних грамот та відзнак. Завжди перемагав в конкурсах «Найрозумніший учень». Віктор захоплювався читанням, точними науками, любив риболовлю, піші прогулянки. Міг пішки пройти далекі відстані, дуже це любив. З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації проти України Віктор Фролов не залишився осторонь — активно долучився до волонтерської діяльності, допомагав мешканцям рідного села, разом із батьком брав участь у гасінні пожеж після ворожих обстрілів, до останнього годував покинутих в селі тварин. У 2024 році був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він був людиною великої душі та світлого серця — щирим, добрим і працьовитим. Його поважали за чесність, відкритість і готовність завжди простягнути руку допомоги. Для односельців він був опорою та прикладом справжньої людяності. Для друзів Віктор був надійним другом, завжди приходив на допомогу. Віктор Фролов загинув 28 жовтня 2024 року у бою за Україну, її свободу та незалежність, залишаючись вірним Військовій присязі та Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, поблизу населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області. Під час виконання бойового завдання він отримав вибухову травму, несумісну з життям. Герою назавжди — 28 років. Вічна пам’ять і шана Герою! Честь та вічна слава Героям України!