ЄРМОЛОВ АРТУР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Дата та місце народження: 30 серпня 1992 р., смт. Комишуваха, Оріхівського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 8 січня 2025 р., Донецька обл.
Звання: капрал поліції.
Посада: інспектор.
Підрозділ: взвод №2, роти №1, батальйону полку поліції особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) («Хижак–1») Департаменту патрульної поліції.
Сімейний стан: неодружений.
Місце поховання: Кушугумський цвинтар, смт Кушугум.
Нагороди: відзнака Президента України «За оборону України» (посмертно); відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України – почесний нагрудний знак «Золотий хрест» (посмертно).
Життєвий шлях: Артур Єрмолов народився 30 серпня 1992 року в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області. Його дитинство пройшло серед рідних та друзів, а сам він змалку вирізнявся активністю, щирістю та готовністю допомагати навколишнім. У 2011 році Артур вступив до «Класичного приватного університету», який закінчив у 2016 році за спеціальністю «Журналістика». Після навчання він кілька років працював у сфері охорони, де зарекомендував себе як відповідальна, дисциплінована та надійна людина. У квітні 2023 року Артур розпочав службу в Національній поліції України. Спочатку працював у роті №1 батальйону №2 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, а з квітня 2024 року – поліцейським взводу №2 роти тактико-оперативного реагування. З серпня 2024 року обіймав посаду інспектора взводу №2 роти №1 батальйону полку поліції особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) «Хижак-1» Департаменту патрульної поліції. Артур ставився до служби з повною відданістю та завжди прагнув виконувати свої обов’язки максимально відповідально. Побратими цінували його за мужність, відданість, людяність і готовність підтримати у будь-якій ситуації. У приватному житті він був турботливим чоловіком і люблячим батьком. Артур вмів слухати, підтримувати і надихати свою родину. Його тепло, щирість і повага до близьких робили його надійною опорою для дружини та сина. Він умів поєднувати силу та мужність із м’якістю та розумінням, завжди дбав про щастя рідних і вмів радіти їхнім успіхам. 6 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Торецька Донецької області група ЗСП «Хижак-2», до складу якої входив Артур, потрапила під атаку ворожих безпілотників. Він отримав важкі осколкові поранення та перелом кінцівки. 8 січня, під час евакуації, у нього зупинилося серце. Медики докладали усіх зусиль для порятунку, однак о 02:31 лікарі констатували смерть. Артурові Єрмолову було лише 32 роки. Він залишив по собі приклад мужності, відданості обов’язку та глибокої людяності. Пам’ять про нього житиме в серцях рідних, друзів і побратимів, а його відвага і жертовність залишаться взірцем для наступних поколінь.