ДУМБАДЗЕ ТИМУР ІЛЛАРІОНОВИЧ

Позивний «САРМАТ».

Дата та місце народження: 3 жовтня 1991 р., м. Запоріжжя.

Дата та місце загибелі: 30 жовтня 2024 р., н.п. Закітне Краматорського р-ну, Донецької обл.

Звання: сержант.

Посада: старший навідник самохідного артилерійського взводу.

Підрозділ: 54-окрема механізована бригада.

Сімейний стан: одружений.

Місце поховання: Могилів-Подільський, р-н с. Серебринці, Вінницької обл.

Нагороди: почесна відзнака «Хрест 54 ОМБР», орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Життєвий шлях: Тимур Думбадзе народився 3 жовтня 1991 року у Запоріжжі. Закінчив Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту за спеціальністю провідник пасажирського вагона. Працював провідником пасажирського вагона у пасажирському вагонному депо ст. Запоріжжя-1 філії «Пасажирська компанія». Проживав у селищі Долинське Запорізької області. У 2012–2013 роках служив у Збройних силах України. 15 червня 2015 року був мобілізований. В 2017 Тимур підписав свій перший контракт. Водночас захопився такмедом, вивчився на бойового медика. «Він не міг піти з армії після всього, що бачив та пережив. Найстрашніше для нього було не довезти пораненого», – ділиться дружина Юлія. 4 травня 2021 року Тимур був увільнений до лав ЗСУ. Служив старшим навідником розрахунку самохідного артилерійського дивізіону 54-ї окремої механізованої бригади військової частини А0693 та виконував обов’язки бойового медика. Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Він грузин за походженням, але душею і серцем став воїном України. Він був мужнім, сильним духом, вірним присязі та побратимам. Його добре серце та вправні руки врятували не одного пораненого бійця. Захищаючи нашу землю, він не шукав слави, а щоденно доводив своєю відданістю, що справжній герой – це той, хто ставить обов’язок вище за себе. Дружина згадує, що часто говорила чоловіку: «Ти так ризикуєш собою, а в нас же діти». Але Тимур відповідав коротко: «У інших хлопців і дівчат вони теж є». За час служби Тимур Думбадзе отримував подяки й грамоти за успіхи в бойовій підготовці, сумлінне виконання службових обов’язків, зразкову військову дисципліну, успіхи, досягнуті під час бойових дій із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях, мав почесну відзнаку «Хрест 54 ОМБР». Лишаючись вірним військовій присязі, 33-річний сержант Тимур Думбадзе загинув 30 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Закітне Краматорського району Донецької області. Світла пам’ять відважному воїну, який віддав своє життя за свободу і гідність. Його життя – це приклад великої жертовності, а його смерть – невимовний біль для рідних і вдячність навіки для нас всіх. Ми пам’ятаємо його як героя, який боровся не лише за Україну, а за мир і свободу всіх вільних народів.