Дротянко Дмитро Олександрович
Дротянко Дмитро Олександрович, позивний "Сивий", народився 12.10.1979 с. Преображенка Оріхівського району Запорізької області. З 1986 по 1997 році навчання в школі: спочатку рік в м. Оріхів ВШ N2, потім, з 2-го по 9-ий клас в школі в м.Новий Уренгой Тюменської області, а вже 10 і 11 класи знову в Україні у м. Оріхів ВШ N 2. З січня 2007 по грудень 2009 року навчався в Оріхівському с/г технікумі за спеціальністю "Механізація сільського господарства" і здобув кваліфікацію техніка-механіка; З жовтня 2015 по лютий 2018 рік навчання в Таврійському державному агротехнологічному університеті за спеціальністю інженер-механік, отримав ступінь вищої освіти бакалавр. З 2001 по 2004 роки - працював на підприємстві Будтрансгаз ізоліровщиком газових труб. З 2004 року по 2008 рік працював ВАТ Запоріжгаз слюсарем, монтажником газового устаткування; з 2008 року по 2013 рік працював на себе, займався продажем сільськогосподарської техніки; з 2013 року по 2016 рік працював торговим представник на різних фірмах У вересні 2014 по серпень 2015 був а АТО, пішов добровільно і воював в складі 37 батальйону теріторіальної оборони м. Запоріжжя в різних напрямках. Діма починав службу простим кулеметником, а закінчив її в цьому батальйоні молодшим сержантом командиром відділення. З 2016 року оформив ФОП Дротянко започаткував фірму "Оріхівські машини" і займався продажем та виготовленням сільськогосподарської техніки, а також, продажею добрив. І вже в лютому 2022 року з першого дня повномасштабного вторгнення знов пішов у військомат, 26 лютого 2022 р. його призначили на посаду командира відділення гранатометного взводу військової частини А7278 м.Запоріжжя, а з 1 жовтня 2022 р.він став командиром мінометки. Згодом, 21.03.2023 року Діму було переведено та зараховано в ряди ОЗСП "Азов" військової частини 3057 НГУ на посаду навідника у мінометку, потім, після проходження курсів по управлінню безпілотним літальним апаратам, був переведений в "літуни". Воював на Оріхівському напрямку, потім в Серебрянському Лісі в районі Кремінної. Згодом, подав запит на перевод в Кара-Даг НГУ і його перевели. І вже навесні 2024 року він виконував бойові завдання на позиціях в Роботіно-Вербове. Тут він отримав нове звання і став головним сержантом-командиром міномета 1 обслуги міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3029 Кара-Даг. І 04.07.2024 року Діма загинув від численних осколкових уражень від удару ворожого FPV дрону на позиції поблизу с. Мала Токмачка Вербове-Роботине. Був одружений: жінка Дротянко Наталя Володимирівна 1979 року народження, донька - Дротянко Марія 2007 року народження. Батьки померли: мати Дротянко Валентина Павлівна померла у 1992 рокі у віці 37 років, а батько Дротянко Олександр Дмитрович у 2014 році у віці 62 роки. Похован: кладовище Святого Миколая в районі Верхньої Хортиці. Нагороди: пам'ятна медаль "За патріотизм до Україні", почесна медаль 37 окремого мотопіхотного батальону.