ДЕРГАЧ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Позивний «ШОРОХ»

Дата та місце народження: 25 березня 1994 р., с. Куйбишеве (Камʼянка), Запорізька обл.

Дата та місце загибелі: 4 березня 2024 р., поблизу н.п. Терни на Донецькому напрямку

Звання: солдат

Посада: старший радіотелефоніст

Підрозділ: 2 відділення оптичної розвідки взводу артилерійської розвідки батареї управління та артилерійської групи в/ч 3057 «Азов» Національної гвардії України

Сімейний стан: дружина та син

Місце поховання: кладовище Св. Миколая у м. Запоріжжя

Нагороди: відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», Почесна відзнака «За оборону Маріуполя», Медаль «Перемога за нами сектор М», Нагрудний знак «Ветеран війни», Орден «За мужність» 3 ступнів

Життєвий шлях: Олександр Дергач народився 25 березня 1994. року Запорізька область н.п. Куйбишеве. З дитинства займався спортом (футбол та бокс). У 2013 році одружився та в нього зʼявився син. У 2022 році одружився вдруге. Олександр був дуже гарним батьком та кращим чоловіком, мав дуже багато друзів. Веселий та завжди готовий прийти на допомогу. Солдат, старший радіотелефоніст, у складі 2-го відділення оптичної розвідки взводу артилерійської розвідки батареї управління та артилерійської групи військової частини 3057 «Азов» Національної гвардії України. Мав позивний «Шорох». 2015-2018 роках Олександр Дергач боронив країну в лавах полку «Азов». Сміливий, ініціативний та мотивований воїн. Загинув, захищаючи Батьківщину, у бойових діях на Донецькому напрямку поблизу населеного пункту Терни 4 березня 2024 року. Похований на кладовищі Св. Миколая у м. Запоріжжя. Олександр Дергач був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», Почесною відзнакою «За оборону Маріуполя», медаллю «Перемога за нами сектор М», Нагрудним знаком «Ветеран війни», орденом «За мужність» ІІІ ступня.

Назад