Чуйко Віталій Олександрович

Чуйко Віталій Олександрович народився та виріс в місті Запоріжжя 02.11.1977 році. Навчався в запорізькій загальноосвітній школі №100, після школи здобув професію столяр в професійно-технічному училищі № 6. В 1995 році проходив строкову службу в армії, рано залишився без обох батьків. В 2006 році познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною. Донька Еллінка народилася 2009 році, був дуже люблячим батьком та найкращим чоловіком. До повномасштабного вторгнення працював слюсарем-ремонтником на міському заводі, був майстром свого діла та в повазі у керівництва та колег. Ніколи не залишався осторонь чужої біди,завжди всім допомогав, був чесним, справедливим, патріотом своєї Батьківщини.Коли почалася страшна війна, не чекаючи повістки Віталій сам пішов до військомату та став на захист України. Чуйко Віталій проходив службу на посаді старшого механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А7284. Захищав свою Батьківщину у найгарячіших напрямках Луганської і Донецької областях, брав участь в контрнаступі в Харьківській області. Віталій Чуйко загинув 26.10.2022 році під час виконання бойового завдання щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України біля н.п.Ямполівка Донецької області. Він до останнього був вірним побратимам та державі. Віталій був не тільки сильним та відважним, але був чудовим батьком та чоловіком, вірним другом та побратимом. В січні 2024 року нагороджений орденом «За мужність» ||| ступеня(посмертно) «Якщо Янголом станеш за моїми плечима. Я дивитимусь далі твоїми очима. Для любові немає кордонів і меж. Доки житиму я ти ніколи не помреш «Пам‘ять про тебе буде жити вічно. Любимо, сумуємо, не забудемо! Слава Україні! Героям Слава!

Назад