ЧЕРЧЕНКО ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ
Позивний «ГРОМОЗЕКА».
Дата та місце народження: 8 листопада 1975 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 4 липня 2025 р., в результаті поранення отриманого на Донецькому напрямку.
Звання: старший сержант.
Посада: командир гармати.
Підрозділ: Національна гвардія України Першої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка в/ч 3027 «Буревій»
Сімейний стан: лишились дружина та двоє синів.
Місце поховання: Правобережний цвинтар м. Запоріжжя.
Нагороди: медаль «Хрест доблесті», медаль «Хрест 60 ОМБР».
Життєвий шлях: Володимир Черченко народився 8 листопада 1975 року в м. Запоріжжя, де і жив все своє життя. Володимир навчався в 102 школі м. Запоріжжя. Строкову службу він проходив в Одеському військовому окрузі, в полку спеціального призначення. Пізніше — одружився та почав влаштовувати своє сімейне життя в рідному Запоріжжі. Володимир будував свою карʼєру на металургійному комбінаті «Запоріжсталь», а надалі протягом 15 років працював на Запорізькій меблевій фабриці «Берегиня». Він був дуже компанійською та щирою людиною, саме так про нього відгукуються його рідні та друзі. З самого початку повномасштабного вторгнення Володимир Черченко добровільно долучився до лав Збройних Сил України і став на захист держави у складі 60 окремої механізованої бригади. З перших днів служби зарекомендував себе відповідальною, хороброю та активною людиною, тому Володимира було обрано та призначено командиром гармати 1 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А1962. Старший сержант Черченко Володимир брав участь у боях за волю та суверенітет України на багатьох важких напрямках зіткнення. Спочатку це був Запорізький, а далі — Херсонський напрямок, Харківська та Донецька області. Завдяки сміливості та внутрішній силі, Володимиру вдавалося успішно та чітко виконувати бойові завдання та накази командування разом з побратимами. Попри свій суворий вигляд та міцну статуру, Володимир був дуже доброю та чуйною людиною, тому побратими одразу дали йому позивний «Громозека». Своє останнє бойове завдання Володимир виконував на Донецькому напрямку, де і отримав важке поранення, внаслідок якого був терміново ушпиталений в м. Дніпро. 4 липня 2025 року життя Володимира Черченко обірвалось, захисник помер внаслідок травм, отриманих в зоні бойових дій. За своє життя воїн був нагороджений відзнакою - медаль «Хрест доблесті», а також медаллю «Хрест 60 ОМБР». Володимир був дуже порядною, чесною та доброю людиною. Він завжди приходив на поміч, не боявся відповідальності та охоче приймав виклики життя. У вільний час любив читати різноманітну літературу та був дуже розумною людиною, яка могла знайти відповідь на будь-яке питання. Памʼять про найкращого у світі батька та чоловіка нестимуть його двоє синів, для яких Володимир був і є справжнім прикладом тата та мужнього чоловіка та кохана дружина, для якої він назавжди залишиться надійним та люблячим чоловіком.