БУРМАГІН КИРИЛО ЮРІЙОВИЧ
Позивний «ХЕРСОНЕЦЬ».
Дата та місце народження: 16 січня 2002 р., с. Федорівка, Новотроїцького р-ну, Херсонської обл.
Дата та місце загибелі: 10 листопада 2023 р., в районі Серебрянського лісництва, Кремінського р-ну, Луганської обл.
Звання: молодший сержант.
Посада: бойовий медик, старший навідник обслуги міномета.
Підрозділ: взвод вогневої підтримки спеціального призначення, роти розвідки спецпризначення АЗОВ, в/ч 3057 НГУ.
Сімейний стан: не одружений.
Місце поховання: м. Запоріжжя.
Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Життєвий шлях: Кирило Бурмагін народився 16 січня 2002 року в с. Федорівка Новотроїцького району Херсонської області. У 2019 році закінчив Херсонський ліцей Херсонської обласної ради та вступив до Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка на хімічний факультет. Навчання поєднував з роботою на хімічному підприємстві ТОВ «НВП «УКРОРГСИНТЕЗ». Початок повномасштабного вторгнення застав в м. Київ — студентом третього курсу, дивлячись на страшні події, що відбуваються в країні Кирило без вагань оформив академічну відпустку та 14 вересня 2022 року був зарахований до списків особового складу військової частини 3057 Східного оперативного-територіального об’єднання Національної гвардії України «Азов». Безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Вознесенському районі Донецької області, Пологівському районі Запорізької області, у районі Серебрянського лісництва Луганської області. Пройшовши курси підготовки бойового тактичного медика, попри велику відповідальність, взяв на себе обов’язки бойового медика. Також займався навчанням молодих побратимів надання першої медичної допомоги та технічно-військової бази знань. Кирило загинув в районі Серебрянського лісництва Кремінського району Луганської області 10 листопада 2023 року о 4 годині 30 хвилин під час виконання бойових завдань по штурму опорних пунктів противника, виконуючи обов’язки номера обслуги АГС, який вів вогонь на подавлення вогневих позицій ворога, суттєво зменшивши їх активність. Швидко і чітко виконував команди, забезпечивши надійну роботу гранатомета. Таким чином зменшивши можливість підтягнути резерви супротивника та забезпечував прикриття евакуації поранених свого підрозділу. Кирило був мужнім патріотом України, без вагань пішов захищати свою Батьківщину для нашого мирного майбутнього. Він любив життя, будував плани на майбутнє, мріяв про сім’ю з дітьми, будинок, про те як заведе велику собаку, але це все вже ніколи не здійсниться. Його загибель стала шоком та трагедією для мами, в якої він був єдиний син, для дівчини, з якою він так і не встиг створити сім’ю, для друзів, близьких та побратимів. Кирилу назавжди – 21 рік. А в наших серцях залишаться лише щасливі моменти прожиті разом з ним.