БОНДАРЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Дата та місце народження: 30 листопада 1980 р., м. Мелітополь, Запорізької обл.

Дата та місце загибелі: 4 жовтня 2023 р., поблизу н.п. Роботине Пологівського р-ну, Запорізької обл.

Звання: солдат.

Посада: навідник.

Підрозділ: механізоване відділення, механізованого взводу, механізованої роти, механізованого батальйону, в\ч А4741.

Сімейний стан: лишились донька, батьки та сестри.

Місце поховання: Кушугумське кладовище, м. Запоріжжя (діл.№98, ряд№2 міс.№10).

Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня.

Життєвий шлях: Олександр Бондаренко народився 30 листопада 1980 року у м. Мелітополі, Запорізької області. Навчався в загальноосвітній школі № 22. Після закінчення школи, навчався і здобув професію у Мелітопольському професійному училищі. У 2004 році, одружився, в квітні 2004 року народилася донька Марія Бондаренко. У 2012 році розлучився. Працював на різних підприємствах міста Мелітополя, до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну працював в АТ «Українська залізниця» філії «БМЕУ». Захоплювався подорожами, любив читати. Повномасштабне вторгнення Олександр застав у місті Мелітополі. Був активним учасником проукраїнських мітингів, акцій, протестів проти вторгнення російської армії. Олександр Бондаренко був справжнім патріотом України, найкращим другом, добрим, щирим, усім допомагав. На початку літа 2022 року роботу продовжив вже у м. Запоріжжі в АТ «Українська залізниця» філії «БМЕУ». У травні 2023 року добровільно долучився до лав Збройних Сил України. У липні 2023 року отримав осколкове поранення, після відновлення, знов повернувся на фронт. 4 жовтня 2023 року, потрапив під ворожий обстріл та загинув. Захисник України був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.