БІЛИК ІВАН ЄВГЕНОВИЧ
Позивний «ЦИГАН».
Дата та місце народження: 9 лютого 1983 р., с.Трудове, Мелітопольського р-ну.
Дата та місце загибелі: 5 липня 2022 р., отримав поранення не сумісне з життям в районі н.п. Новодонецьке, Донецької обл.
Звання: старший солдат.
Посада: сапер інженерно-саперного взводу.
Підрозділ: 56 бригада, 37 батальйон, в/ч А3137.
Сімейний стан: дружина, донька.
Місце поховання: Краснопільське кладовище, м.Дніпро.
Нагороди: медаль «За незламність духу», відзнака «Військова розвідка за вільну Україну», відзнака Командувача Об'єднаних сил «Козацький хрест».
Життєвий шлях: Іван Білик народився 9 лютого 1983 року у селі Трудове Мелітопольського району, а згодом разом із родиною переїхав у смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області. У 1998 році закінчив Мирненську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів. Свого часу здобув освіту, відслужив строкову службу, однак і надалі пов’язував своє життя із захистом України. Був Учасником бойових дій, ветеран АТО. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Іван Євгенович продовжив військову службу у складі Збройних Сил України. Служив сапером інженерно-саперного взводу військової частини А3137, 37-го батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Військовий позивний - «Циган». За мужність, стійкість, відданість військовому обов’язку та захист України Іван Євгенович був відзначений нагородами та відзнаками, серед яких медаль «За незламність духу», пам’ятна відзнака «Військова розвідка за вільну Україну», а також відзнака Командувача Об’єднаних сил «Козацький хрест». 5 липня 2022 року старший солдат Білик Іван Євгенович загинув у районі населеного пункту Новодонецьке Донецької області, отримавши поранення, несумісне з життям, під час виконання бойового завдання із захисту України. Йому було 39 років… Іван Євгенович до останнього залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку - захищати Україну, її територіальну цілісність і незалежність. У нього залишилися дружина Євгенія та донька Еріка. Він віддав своє життя за Україну, за її свободу та незалежність. Пам’ять про мужнього Захисника назавжди залишиться у серцях його дружини, доньки, рідних, друзів та бойових побратимів. Вічна пам’ять і слава Захиснику України!