БІКЖАНОВ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ
Позивний «СЕНЯ».
Дата та місце народження: 9 грудня 1969 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 12 жовтня 2024 р., н/п Ольгівка, Курський напрямок.
Звання: солдат
Посада: оператор відділення радіоелектронної боротьби безпілотних літальних апаратів.
Підрозділ: підрозділ РЕБ, в/ч 3832.
Сімейний стан: одружений, двоє дітей.
Місце поховання: Правобережне кладовище, м. Запоріжжя.
Нагороди: подяка «За вагомий внесок в розбудову та посилення взводу радіоелектронної боротьби», медаль «Учасник бойових дій», відзнака президента України медаль «За оборону України».
Життєвий шлях: Сергій Бікжанов народився 9 грудня 1969 року в місті Запоріжжі.Після закінчення школи як і всі в той час пішов на строкову військову службу. Служив в Москві (яка його і вбила) у водійському підрозділі. Після закінчення служби повернувся до рідного Запоріжжя. І продовжував працювати водієм спочатку СМУ-2 возив керівника. Потім влаштувався водієм в першу поліклініку що в Хортицькому районі. Працював на невідкладній допомозі. Потім пересів на вантажний автомобіль. Завжди був дуже чуйною і справедливою людиною. На яку можна було покластися. Був дуже відповідальний і все йому вдавалося. Міг відремонтувати будь-що. Завжди знаходив вихід і рішення. Дуже гарно малював і вирізав по дереву. Був дуже різносторонньою людиною веселий і надійний. В 2023 році пішов на війну, хоча за станом здоровʼя міг би і не йти. І багато хто цим би скористався. Але Сергій Бікжанов не міг вчинити інакше. Потрапив до Криворізької 17 танкової бригади. І вже за деякий час був під Бахмутом. Брав участь в бойових діях, де і отримав осколкове поранення: перелом верхньої щелепи. Як сказали побратими, він був сміливим і відданим. Завжди допомагав в бою і не залишав побратимів. Після поранення був направлений в Черкаський госпіталь де його прооперували. Після поранення закінчив фахову підготовку оператора РЕБ ближньої дії і повернувся знову під Бахмут і Часів Яр. І весь час проходив службу поки їх не перевели на Сумську область. 27 вересня 2024 року він заступив на зміну і з цього часу звʼязок з ним пропав. Їх направили до Курської області - н/п Ольгівка. Звʼязку з ними не було. А в жовтні він загинув: шестеро чоловік взяли в полон, запропонували співпрацювати - показати де в них установки. Але вони відмовилися і ці нелюди їх роздягли до трусів звʼязали руки і розстріляли. А один погодився і залишився жити. Ось так загинули наші хлопці герої… Ми не повинні забувати про такі випадки! Разом із Сергієм Бікжановим були: Мозговий Генадій, Кожушаний Руслан, КрячкоГригорій, Мазай Євген. Слава Героям з великої букви!