БЕЗКОРОВАЙНИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
Позивний «КУЗЬМА».
Дата та місце народження: 25 листопада 1975 р., с. Успенівка, Бердянського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 17 серпня 2025 р., між н.п. Олексіївка та н.п. Тихе, Дніпропетровської обл.
Звання: солдат.
Посада: водій машиніст екскаватора.
Підрозділ: інженерна рота 110 ОБр ТрО «Хортиця».
Сімейний стан: лишились дружина та чотири доньки.
Місце поховання: Алея Слави, Сабарівське кладовище, Вінницької обл.
Нагороди: почесний нагрудний знак «Сталевий Хрест».
Життєвий шлях: Олександр Безкоровайний народився 25 листопада 1975 року в простій сільській родині в селі Успенівка Бердянського району Запорізької області. Дитинство та юність він провів у рідному селі. Навчався спочатку в Успенівській неповній середній школі, де закінчив 9 класів, а потім перевівся на вечірнє навчання до Андріївської школи. Згодом здобув спеціальність водія в місті Бердянськ. З ранніх років Олександр був активним і життєрадісним. Любив ходити в походи, за що мав відзнаки, грав на баяні, бережно ставився до природи, захоплювався риболовлею та завжди піклувався про тварин. Його доброта та щирість привертали до нього людей. У дорослому віці він свідомо пішов до армії, де служив механіком-танкістом, адже сам цього прагнув. Після служби одружився й залишився жити у рідному селі Успенівка, працював у газифікації трактористом. Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Олександр одним із перших пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Служив водієм-машиністом екскаватора у складі 110-ї окремої бригади територіальної оборони «Хортиця». За мужність і відданість отримав відзнаку «Сталевий хрест». Навіть під час бойових дій він залишався вірним собі — рятував тварин, не оминаючи нагоди допомогти беззахисним. Для своєї родини Олександр був найкращим чоловіком і татом. Він завжди підтримував дружину та чотирьох доньок у будь-яких починаннях, не шкодував ні сил, ні коштів, прищеплював любов до навколишнього світу, бо для нього його дівчатка були справжніми квіточками. Життя Олександра — це приклад мужності, доброти й самопожертви. Він залишив по собі світлу пам’ять у серцях рідних та всіх, хто його знав.