БЕРЕЖНИЙ МИКОЛА ЮРІЙОВИЧ
Позивний «БЕРЕГ».
Дата та місце народження: 24 грудня 1994 р., м. Павлоград, Дніпропетровської обл.
Дата та місце загибелі: 4 березня 2024 р., у шпиталі в м. Дніпро від важких поранень, які отримав в с. Озерне, Донецької області.
Звання: старший солдат.
Посада: мінометник (на бронетранспортерах).
Підрозділ: 13 бригада оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України.
Сімейний стан: залишилися дружина, мати та сестра.
Місце поховання: м. Павлоград, цвинтар по вул. Луганська на Алеї Героїв.
Нагороди: орден «За мужність» III ступеня, посмертно; знак пошани від м. Павлоград «За заслуги перед громадою», посмертно.
Життєвий шлях: Микола Бережний народився 24 грудня 1994 р. у м. Павлоград. Дніпропетровської області. По закінченню Павлоградської загальноосвітньої школи №12 Микола продовжив навчання у Західно-Донбаському професійному ліцеї, де здобув фах газоелектрозварника. Працював гірником підземним дільниці конвеєрного транспорту №3 ДТЕК ШУ ім. Героїв космосу. З 2016 по 2018 роки проходив строкову службу в Національній гвардії України, у військовій частині 3054 у м. Дніпро. 3 2018 р. був гірником на дільниці конвеєрного транспорту шахти «Павлоградська». Колеги згадують його як професіонала, відданого своїй справі, комунікабельного та неконфліктного. Кажуть, був порядною та легкою у спілкуванні людиною. «Коля завжди відзначався своїм завзяттям до роботи. Якщо брався за справу - обовʼязково її виконував і робив усе на совість. Був гарним сином, завжди мене підтримував», - говорить пані Олена, мама захисника. Одружившись з коханою жінкою, швидко знайшов спільну мову з її дітьми та з радістю виховував їх як рідних, був турботливим чоловіком. «Таких як він більше немає!» - каже Людмила, дружина захисника. Згадує, як вони разом любили ходити в піші прогулянки на далекі відстані, милувалися природою. А ще Микола мав добре серце і дуже любив тварин, особливо собак. 3 юності захоплювався кінологією. Відвідував притулок для хвостатих та опікувався ними, намагався дресирувати. Мріяв якомога скоріше повернутися додому з перемогою та займатися улюбленою справою. Хотів стати кінологом. Планував придбати власний будинок, де можна було б створити умови для розведення «чотирилапих друзів». Вперше Микола Бережний став до лав захисників у 2019 році: підписав контракт та став військовослужбовцем. Виїжджав на вишколи. Брав участь в Операції Обʼєднаних сил. Коли не був задіяний на службі, продовжував роботу на шахті. Вдруге Микола став до строю 25 лютого 2022 року. Із перших днів російського повномасштабного вторгнення тримав стрій у лавах Нацгвардії. Спершу служив у військовій частині в м. Павлоград. А з 23 травня 2023 р. доєднався до «Хартії». Пройшов вишкіл у Німеччині та наприкінці 2023-го у складі нового підрозділу вирушив боронити країну на передовій. Старший солдат, мінометник (на бронетранспортерах) 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України давав відсіч загарбникам на Донеччині, в одній з найбільш гарячих точок фронту - в районі Серебрянського лісництва. Там 2 січня 2024 року Берег (такий позивний мав Микола) під час ворожого штурму не полишив своєї позиції. Вів вогонь у відповідь і завдав значних втрат особовому складу окупантів. А 29 січня 2024 р., коли росіяни штурмували сусідню позицію, підступив до них збоку, відкрив вогонь зі стрілецької зброї та коригував мінометний вогонь. Цей штурм також був відбитий із втратами для ворога. Захисник не раз ризикував життям, але у будь-яких ситуаціях зберігав витримку. Загинув Микола Бережний 4 березня 2024 р. помер у шпиталі в м. Дніпро від важких поранень, які отримав 29 лютого 2024 р. в с. Озерне, Донецької області. Ворог здійснив ракетний обстріл по місцю тимчасової дислокації підрозділу, внаслідок чого почалася пожежа. Микола отримав чисельні опіки. Та, не зважаючи на це, відважно кинувся рятувати своїх побратимів із палаючого будинку. І зміг зберегти не одне людське життя, ціною власного. Похований у м. Павлоград на цвинтарі по вул. Луганська на Алеї Героїв.