БАБИЧ МАКСИМ ГРИГОРОВИЧ

Дата та місце народження: 27 серпня 1988 р., м. Токмак, Запорізької обл.

Дата та місце загибелі: 20 березня 2023 р., поблизу н.п Водяне Донецької обл.

Звання: солдат.

Посада: стрілець.

Підрозділ: 6 окрема механізована бригада ім. Володимира Мономаха, в/ч А0536.

Сімейний стан: не одружений.

Місце поховання: с. Полтавка, Гуляйпільського р-ну, Запорізької обл.

Нагороди: медаль «За військову службу Україні» (посмертно).

Життєвий шлях: Максим Бабич народився 27 серпня 1988 року в місті Токмак Запорізької області. В малому віці переїхав до села Полтавка Гуляйпільського району, там же в 2006 закінчив Полтавську загальноосвітню школу. Потім навчався у Великоновосілківському ліцеї здобувши професію слюсар автомеханік. Прийняв присягу українському народові 8 грудня 2007 року та проходив строкову службу у 54 окремому Прутсько-померанському розвідувальному батальйоні в місті Новоград-Волинський. Потім працював на електометалургійному комбінаті Дніпроспецсталь оператором та обробником металу в СПЦ-5. Під час повномасштабного вторгнення потрапив до лав 56-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха. В березні 2023 року Максим разом з побратимами зайшли в сіру зону та закріпилися вибивши ворога, але під час щільного артобстрілу один із ворожих снарядів потрапив в їхню траншею. Саме тоді Максим Бабич отримав травми несумісні з життям.Смерть наступила миттєво. 20 березня 2023 загинув поблизу населеного пункту Водяне Донецької області. Захисник України був посмертно нагороджений медаллю «За військову службу Україні».