Аратовський Олексій Андрійович народився 25 червня 1999 року в місті Павлограді Дніпропетровської області. Із юнацьких років відзначався відповідальністю, мужністю та прагненням служити суспільству. Мріяв стати поліцейським і вступив до Дніпровського державного університету внутрішніх справ. Вивчав «кримінальне право». На другому курсі університету він розпочав службу у міському відділі поліції, поєднуючи роботу патрульного з навчанням на заочному відділенні. Після завершення вищої освіти отримав посаду оперуповноваженого. У листопаді 2022 року Олексій вирушив у службове відрядження до Херсонської області для участі в операціях із зачистки. Відчуваючи, що може зробити більше для захисту України, у березні 2023 року він добровільно приєднався до взводу №2 роти №2 штурмового батальйону №1 «Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова» полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють». За військовою спеціальністю був кулеметником. Олексій вирізнявся надзвичайно відповідальним ставленням до своїх обов’язків, демонструючи відданість справі, витримку і професіоналізм. Поставлені завдання виконував зразково, своєчасно, ініціативно та з максимальною віддачею. 21 липня 2023 року штурмова група, у складі якої був Олексій, брала участь у штурмі позицій противника поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Під час інтенсивного артилерійського обстрілу з боку російських військовослужбовців та підконтрольних їм формувань, Олексій не покинув бойову позицію й вів вогонь у відповідь. Загинув від вибуху боєприпасу, скинутого з ворожого безпілотника над бліндажем. Йому назавжди 24 роки. За мужність, проявлену в бою, Олексій Аратовський був посмертно нагороджений Відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», а також відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Захисника Вітчизни» і знаком пошани м. Павлоград «За заслуги перед громадою». Олексія поховали в місті Павлоград. У нього залишилися батьки, сестра та брат. Світла пам’ять Герою!